Новини

Чого чекати від «людини року»?

d95e222773188a4cc16d3a06f607443c__1200x630.jpg

Політолог Андрій Тихонов — про те, як новий президент США став володарем престижного звання від журналу Time і чому деяким це не подобається.

Перше, що спадає на думку після оголошення Трампа «людиною року» за версією Time, — історія про те, як Гітлер отримав аналогічне звання від цього журналу. Сталося це в 1938 році — якраз перед початком Другої світової.

А адже саме з Гітлером порівнюють Трампа всюдисущі американські леволіберали. Напередодні в іншому впливовому журналі New Yorker вийшла знакова стаття музичного критика Алекса Росса, що оповідає про те, що філософи Франкфуртської школи, які втекли від нацистського режиму в США, вже в 50-х передбачали прихід Трампа. Його перемога на президентських виборах нібито дозволила втілитися в реальність латентної загрозу американського авторитаризму.

Трамп, на думку його ліберальних критиків, реалізував расистські, антидемократичні, параноїдальні та ірраціональні почуття, які Теодор Адорно і його співавтори зафіксували в американському суспільстві і описали в роботі «Дослідження авторитарної особистості».

Насправді роботи німецьких філософів були рефлексією на специфічний досвід маккартизму — печерного антикомунізму з антисемітським душком. Але тепер їх праці хвацько приплітати до дня сьогоднішнього. При цьому робиться висновок про те, що трагічний досвід Німеччини та отримана нею щеплення від нацизму зробили цю країну бастіоном ліберальної демократії. А ось інші вітрини Заходу стрімко здають позиції: Великобританія відзначилася Брексітом, у Франції набирають силу ультраправі, а Італія взагалі займається не зрозумій що.

Але якщо Трамп — це Гітлер в новому 38-му, значить, наступний рік має, по збоченій ліберальної логіці, стати роком початку нової світової війни. Однак ми пам'ятаємо, як весь світ з полегшенням видихнув, коли дізнався, що божевільної старої Клінтон не вдалося повернутися в Білий дім вже не на правах дружини президента, а в якості оного.

Всім, крім леволібералов, було зрозуміло, що саме Хілларі, якій «нікого не шкода, нікого», піднесе сірник до факела нової війни. Боротьба за демократію в її присутності обіцяла бути такою інтенсивною, що не залишилося б каменя на камені не тільки від расистів і параноїків, але і від багатьох країн на планеті.

Трамп же вирвався в лідери Америки із зовсім іншою зовнішньополітичної порядком, спрямованої на відновлення довіри між основними акторами міжнародних відносин. Саме з ним зв'язуються надії на те, що США перестануть сповідувати химерні доктрини, руйнуючи «в ім'я цуценятко і зім'ятої папірці» нації і держави.

Чи виправдає Трамп видані йому в усьому світі аванси, покаже майбутнє. І перемога в номінації журналу Time лише є прологом до цього. Гарантії тут немає ніяких. Гітлер, з яким теж, як це не парадоксально зараз виглядає, пов'язували шанси на мирний вихід з глобальної кризи 30-х, виявився на ділі маніяком і злочинцем.

Але, щоб бачити в Трампа Гітлера, треба бути упоротим леволібералом. Можливо, справа просто в тому, що музичним критикам (а Адорно теж був таким) за відсутності нової музики просто нічим зайнятися.

Фото з сайту LiveJournal.com

Обговорення

Популярне

Вгору